Державне агентство водних ресурсів України

Щодо кислотності грунтів на меліорованих землях області

З метою вивчення кислотності грунтів орного шару, визначення площ поширення меліорованих земель за ступенем кислотності, для оцінки їх меліоративного стану, з’ясування причин розвитку процесів кислотності, а також необхідності проведення хімічних меліорацій, спеціалісти  гідрогеолого-меліоративної партії Хмельницького облводресурсів, у відповідності з Програмою робіт, затвердженою Держводагентством України,щорічно проводять  відбори проб грунту на визначення кислотності  на осушуваних масивах області.

          Кислотність або лужність грунтів суттєво впливає на родючість грунтів та їх водно-фізичні властивості. Підвищена кислотність знижує активність мікробіологічних процесів, що несприятливо впливає на вміст в грунті доступних сполук фосфору, калію, та мікроелементів. Лужні грунти перенасичені ввібраним кальцієм, що різко зменшує надходженння до рослин поживних елементів.

       Кислотна зйомка здійснюється відповідно до „Інструкції з проведення кислотної зйомки на осушуваних землях України”, затвердженої наказом Держводгоспу від 06.09.2005 №258 (НД 33-5.5-16-2005), та проводиться щорічно в  обсязі 25-30 %  від  загальної площі осушуваних земель в  області.

Для лабораторних досліджень на визначення вмісту та хімічного складу солей на протязі квітня-жовтня 2016 року було відібрано 280 проб грунтів на 20 осушувальних системах в 9 районах області. Відбори грунту проводились з орного шару 0,0-0,25 м.

Згідно проведених в лабораторії моніторингу вод та грунтів Хмельницького обласного управління водних ресурсів хімічних аналізів та обробітку їх результатів, грунти  на обстеженій площі 29,6 тис. га за ступенем кислотності кваліфікуються таким чином: лужні – 7,8 тис.га - рН сольове > 7,0 ; нейтральні – 21,0тис. га - рН сольове 6,0-7;0, кислі - 0,8тис. га - рН < 6,0 в тому числі, слабо кислі – 0,6тис.га, середньо кислі - 0,2тис.га. Лужні грунти спостерігаються в південних районах області –Дунаєвецькому, Кам’янець-Подільському, Чемеровецькому та інш. На окремих ділянках осушуваних угідь відбуваються процеси їх підкислення та відмічається трансформація слабо кислих грунтів в середньо кислі. Площі з кислими грунтами відмічені в Красилівському,  Полонському, Славутському, Шепетівському районах.

Для регулювання рівня рН, на площах, які займають кислі  грунти рекомендується проводити наступні  агротехнічні заходи:

        -основним фактором докорінного покращення агрохімічних,фізико-хімічних і фізичних властивостей кислих грунтів є їх хімічна меліорація (вапнування).

         -застосування комплексного меліоранту, який компонується з перегною, торфу, сапропелю та інших органічних добрив в високими адсорбційними та буферними характеристиками, з добавлянням мінеральних добрив і вапнякових матеріалів.

         -утримання від вирощування на кислих грунтах відносно нестійких до кислої реакції таких рослин як столовий та кормовий буряки, яра та озима пшениця, ячмінь. Більшу увагу надавати вирощуванню льону, картоплі, озимого жита,люпину.

Для регулювання рівня рН, на площах, які займають лужні  грунти необхідно:

-проводитихімічнімеліорації шляхом внесення гіпсу.  Періодичність застосування даного агрозаходу має становити 5-7 років.

        -при реакції рН більше 8,00, особливо дефіцитом стає фосфор, в зв'язку з чим на площі з  середньо лужними та сильно лужними грунтами бажано вносити фосфорні добрива.

-використовувати фізіологічні кислі мінеральні добрива (сірчанокислий і хлористий амоній, калійні солі). Поєднувати застосування мінеральних добрив з перегноєм.

        -на лужних грунтах висівати рослини, які стійкі до лужного середовища  ( конюшину, люцерну. ячмінь, овес, просо).

Вапнування і гіпсування ґрунту в поєднанні із внесенням органічних добрив дає змогу оптимізувати реакцію ґрунтового розчину рН, наблизити її до нейтральної, що сприяє підвищенню ефективності добрив і агротехнічних прийомів вирощування.